ВОЗВРАТ

    
Июль 2024, №     
 
Поэзия_______________________________________
Юрiй Гундарєв   
     
 

Тріумфальна арка


Крокую парком.
Згадав Ремарка.

Війна у книжці:
і раптом - ніжність...

Та більше - сум:
вбивають красу...

Лунає сирена.
Час воєнний.

Ось їде коляска.
Пропускаю: будь ласка!

Як в поганому сні:
діти війни...

Дзеленчить горобець:
війні - кінець!

Не брешеш, сірий?
Та як без віри?

Крокую парком.
У небі - арка...

Тріумфальна!
І сонця факел.

               ·
Молитва до всіх Святих

Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях чорно-білих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті
сидить ведмедик під дощем із плюшу...

Проситиму навколішки Святих
очистити від бруду і від блуду,
щоб істини великі і прості
нам нагадали: ми же люди!

Благаю, щоб на нашому віку
для Веделя відкрились вуха,
щоб квіти дарувала Білокур,
і щоб Тарас озброїв вічним духом.

Молю вас я всім серцем: о, Святі,
не дайте розіп'яти Україну,
щоб після «операції» катів
онукам не дістались лиш руїни!

Я на колінах попрошу Святих,
щоб небо щільно перекрили
молитвою дзвінкої чистоти,
яка летить на білосніжних крилах...

Благаючи про вічні рубежі,
прошу не ліків від глухого болю,
а щоби вистачило до останньої межі -
любові.   

 

Охматдит: ракетами - по хворих дітях

Уранці 8 липня російські окупанти завдали ракетного удару
по дитячій лікарні Охматдит у Києві. Наразі там тривають розбори завалів,
адже під зруйнованим корпусом можуть бути люди, зокрема діти...



Дитяча лікарня.
Ракетний удар.
Розплющений камінь.
Ридання. Кров. Гар.

Кульбабка-онкоголівка
притиснута до мами.
Розкидані ліки,
кардіограми...



Чи чуєте ви, вандали
з кривавої банди,
крики з-під завалів
онкокульбабок?!

Дитяча лікарня...
Дитячі очі...
Де твоя кара,
скажи, Отче?!


Джеріко Магаллон, воїн Світла



Каліфорнієць Джеріко Скай Магаллон у березні 2022 року приїхав захищати Україну.

На початку вересня 2023 року він загинув біля Бахмута. Йому було 28 років.
Джеріко любив життя, свободу, тварин. Чи не на кожній світлині - він із песиком

чи кішкою на руках.
А через чотири місяці після смерті воїна в нього народився син...


Ось так вважав Джеріко:
не може спокійно спати
його рідна Америка,
коли плаче українська мати.

Не можна жити спокійно,
як ракети б'ють по лікарнях,
коли онкохворий хлопчик кинув
в небо погляд прощальний...

Підставив плече Джеріко,
не дочекавшись сина...
Плаче за ним Америка.
Плаче за ним Україна.

                                                 © Ю.Гундарев

Фото: Виталий Носач, РБК-Украина
            Богдан Кутепов/Facebook,УНIАН
            GETTY IMAGES
            ДСНС України/Telegram
  
НАЧАЛО                                                                
                                          ВОЗВРАТ  

Предыдущие публикация и об авторе - РГ №5 2024, №10, №9, №8, №5 2023, 6 2013г.